В Комітеті нацбезпеки закінчили роботу з правками щодо закону про мобілізацію, після цього Верховна Рада зможе розглянути його в другому читанні. Закон передбачає зміни щодо вручення повісток та надасть нові повноваження територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки. Пояснюємо, який порядок вручення повісток, які види діють та як заповнюють повістки з 1 квітня.
Як інформує "НВ", Закон України Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, Положення Про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом та Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначають як проводиться оповіщення, хто уповноважений вручати повістки та як їх вручати адресно та на роботі.
Законопроєкт 10062 передбачає ідентифікацію призовників, військовозобов'язаних та резервівстів за допомогою реєстра Оберіг, а також застосування реєстра Нацполіцією та прикордонниками. Президент підписав закон 2 квітня 2024 року, чинності він набуває з дня наступним за його опублікуванням. Законопроєкт 10449 про комплексні зміни до порядку мобілізації та служби набуде чинності через місяць після публікації, коли його проголосує Верховна Рада і підпише президент.
Стаття 17 Конституції України передбачає, що Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Стаття 19 передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 65 передбачає, що Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 68 кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до мобілізаційних планів видають розпорядження про оповіщення та уповноважують осіб, зазначених у законодавстві України, видавати повістки військовозобов'язаним. Вручення повісток має відбуватися відповідно до законодавства.
Як заповнюється повістка і які є види
Постанова КМУ № 1487 встановлює форму та особливості заповнення повістки, а також правила щодо вручення повістки адресно та на роботі.
Повістка має бути заповненою до вручення військовозобов'язаному та містити такі дані:
прізвище, ім'я та по батькові військовозобов'язаного;
номер повістки;
дата народження військовозобов'язаного;
адреса військовозобов'язаного;
номер і дата розпорядження щодо вручення повістки;
дата, час та адреса місця, куди треба з’явитися;
уточнення щодо документів чи речей які варто мати з собою;
назва органу, печатка, підпис, прізвище, ім'я та по батькові керівника ТЦК;
дата вручення повістки.
З 1 квітня в Україні діють три види повісток, які можуть вручати уповноважені особи:
повістка про уточнення даних ― для перевірки службових та персональних даних, а також для надання документів про право на відстрочку;
повістка на проходження військово-лікарської комісії ― для встановлення ступеня придатності до військової служби;
мобілізаційне розпорядження ― для відправлення до навчального центру перед розподіленням в частину. Хто має право вручати повістки в Україні
Наразі порядок вручення повістки регулюється постановою Кабміну № 1487. Юристка Юридичної сотні Марія Звягінцева зазначила, що вручати повістки можуть лише уповноважені особи, до яких належать:
виконавчі органи сільських, селищних, міських рад — у разі отримання розпорядження територіального центру комплектування;
керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій — лише за розпорядженням ТЦК;
керівники навчальних закладів — також за наявності розпорядження ТЦК;
представники ТЦК, яких керівник ТЦК наказом уповноважив на видачу повісток;
Громадяни мають право вимагати в особи, яка вручає повістку, показати документ, що уповноважує її до таких дій. Тобто наказ керівника ТЦК про вручення повістки із прізвищами цих осіб, а також — службові посвідчення, які доводять, що ці особи працюють в установах та є тими, кого уповноважив керівник ТЦК.
В Україні повістку вручають особисто під підпис. Це підтверджено рішенням Верховного Суду у справі № 759/5435/16-к від 28 січня 2020 року, де сказано, що належне вручення повістки може бути тільки особисто під підпис. Інші форми оповіщення не несуть відповідальність для військовозобов'язаних чи призовників щодо порушення правил обліку або ухилення від мобілізації ― тобто особу не можна притягнути до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Чи можуть військові перевіряти документи на вулиці
Постановою КМУ № 1456, затверджено Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.
Пунктом 5 Порядку визначено, що право на проведення перевірки документів в осіб надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил. Для цього вказані особи мають мати при собі наказ коменданта, яким дозволяється перевірка документів, які посвідчують особу. Військово-облікові документи не є такими, що посвідчують особу, і в жодному діючому законі чи нормативному акті не передбачено перевірки військово-облікових документів на вулиці.
Для перевірки уповноважені особи мають озвучити одну з семи підстав, які за Постановою дозволяють проводити її:
якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом;
якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;
якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного
правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення;
порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.
За словами адвоката приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Романа Лихачова, під час воєнного стану на блокпостах дозволено перевіряти військово-облікові документи чоловіків та вручати повістки. Головне питання полягає не в тому, де, а саме як виписується та вручається цей документ.
"Не всі особи можуть мати купу пустих бланків і заповнювати їх на місці, коли мають початковий підпис начальника ТЦК. Це не зовсім законно, бо начальник ТЦК не може пусті бланки штампувати і ставити підпис під ними", — зазначає адвокат.
Він зазначає, що уповноважені співробітники ТЦК можуть вручати заповнені повістки для оповіщення про необхідність уточнення своїх військово-облікових даних в ТЦК. Після вручення повістки особа має з’явитися до ТЦК у зазначений час. Якщо ж вона цього не зробила без поважної на те причини, може складатися адміністративний протокол.
Як пояснила адвокатка Тетяна Даниленко, керівниця адвокатського бюро, законодавством передбачено, що чоловіків з 18 до 60 років в Україні можуть зупиняти на вулиці, перевіряти їз документи та силою доставити в ТЦК. Але, законом передбачено, що це роблять не працівники ТЦК і для цього існує відповідна процедура.
"Безпідставно затримувати чоловіків не можуть не тільки представники територіальних центрів комплектування, а й будь-які представники органів влади, якщо це не затримання під час виявлення кримінального правопорушення. Навіть у випадку відмови від повістки працівники центрів комплектування не мають повноважень на затримання", ― говорить Тетяна Даниленко.
У разі відмови від повістки, навіть, якщо це правомірно й законно затримання проводити заборонено законом.
"Примусово можуть забрати у разі, якщо ви проігнорували повістку. Тоді військкомат може подати спеціальне повідомлення до поліції. Отримавши його, правоохоронці можуть затримати та доставити людину до військкомату для складання постанови. Затримувати й доставляти у ТЦК для того, щоб людина проходила медичну комісію, не мають права. Це закріплено у законодавстві", ― наголосила адвокатка.
Таку неправомірність дій можна довести у суді, проте для цього необхідні фото і відеодокази події:
"Якщо вас зупинили на вулиці, за кермом тощо, та без процедури вручення повістки, силоміць саджають до службового транспорту під приводом перевірки даних у ТЦК, викликайте поліцію по лінії 102, по можливості зафіксуйте подію на відео або попросіть про це перехожих, які є свідками".
Затримувати чоловіків та доставляти в ТЦК можуть поліцейські, коли це кримінальне правопорушення або адміністративне.
"Якщо це кримінальне правопорушення, тобто ухилення після попередження, то в такому випадку може застосовуватися статті 38 Кримінального кодексу. Якщо це адміністративне правопорушення, тобто ухилення від військового обліку або порушення правил військового обліку — адміністративна відповідальність", ― роз’яснює юристка.
В Україні заборонено знімати переміщення особового складу ЗСУ та інших формувань, зброї, припасів та інших видів озброєння. Ця заборона затверджена у статті 114−2 Кримінального кодексу України, якою забороняється розповсюдження інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України і про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі офіційними джерелами.
Порушення цієї статті карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти і від п’яти до восьми років. Здійснення злочину групою осіб або з корисливими цілями карається від восьми до дванадцяти років позбавленням волі.
Військовослужбовці, працівники ТЦК, поліція і комунальники ― є суб'єктами владних повноважень, і інформація щодо них не є конфіденційною відповідно до закону.
З іншого боку, стаття 307 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Пункт 2 статті 21 Закону про інформацію передбачає, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону.
Ця ж стаття передбачає, що до конфіденційної інформації не може бути віднесені такі випадки:
про факти порушення прав і свобод людини;
про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону;
Джерело: 0352.ua